Міжнародний поетичний флешмоб

Міжнародний поетичний флешмоб з нагоди Дня народження Нестора Івановича Чира. Читає Світлана Ткачук.

Бібліоланцюжок «Золоті співанки – Марійки Підгірянки»

Поетичний вінок України кольоровими барвами прикрашає яскрава полонинська квітка Марійки Підгірянки, яка народилась і виросла в мальовничому гірському селі Білі Ослави. Справжнє ім'я поетеси і вчительки — Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська. 29 березня 1881 року над Карпатськими горами засвітилась її яскрава зоря. Саме цій даті в рамках тижня дитячого читання був присвячений бібліоланцюжок «Золоті співанки – Марійки Підгірянки», який підготувала бібліотека- філія №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради. Бібліоланцюжок складався з пісні М. Підгірянки «Розмова про сонце», яку виконували мама з дочкою (Андрусяк Ірина та Женя) та вірша – посвяти письменниці, якого написала вчителька початкових класів Посічанська М. В. Вірш читали: Ліза Соколовська, Артем Фітковський, Оля Чуйко, Софія Савчук, Злата Чуйко, Софія Шимановська, Владислав Куртяк. Поет Дмитро Павличко сказав, що слово поетеси Марійки Підгірянки серед чесних людей не пропаде ніколи. Творчість поетеси із Карпатських гір — це справжня материнська енциклопедія, на якій виховувалися і виховуються цілі покоління.

Від Українського інституту книги.

   Від Українського інституту книги за програмою поповнення бібліотечних фондів, бібліотека - філія №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, отримала 24 книги. Більша частина книжок дитяча література. Книги нові, дуже цікаві, з яскравими ілюстраціями, написані українською мовою. До кожної з книг прикріплено особливу наліпку „UKRAINIAN //|||BOOK INSTITUTE”. Книжкові полиці бібліотеки поповнились новими виданнями і після карантину чекають своїх читачів. Запрошуємо до захоплюючого читання.

Дякуємо Українському інституту книги за підтримку нашої бібліотеки !

Відео – дворик «…бо я граю на струнах слова».

 До всесвітнього дня поезії в бібліотеці- філії №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся літературний відео – дворик з поетесою С. Ткачук «…бо я граю на струнах слова».

Флешмоб #Вітаємо_Ліну_Костенко.

 #Вітаємо_Ліну_Костенко

Читає Чуйко Анна

Еко – гра «Мандруємо з Капітошкою».

     Вода – це справжнє диво. Без смаку, кольору, запаху, але яка насолода від неї…  Це живильне джерело енергії дає нам нескінченно просте щастя.

   До Всесвітнього дня води бібліотека- філія №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготувала відеопрезентацію еко – гри «Мандруємо з Капітошкою». Захід мав відбутися з дітьми клубу за інтересом «Джерельце». На жаль життя вносить свої корективи - вірус, червона зона… Надіємось, що і з відеопрезентації діти зможуть взяти якусь цікаву інформацію про воду, землю, людину. А свої знання можуть перевірити відповідаючи на запитання вікторин, ігор, шифрограм. Маємо надію, що ситуація покращиться і ми зможем зустрітися в звичному режимі. Отоді поспілкуємось і пограємось в своє задоволення. А поки що… бажаєм успіхів у розгадуванні, відгадуванні та вгадуванні.

Відеопрезентація «Живописних справ майстер».

   Шевченко – геній багатогранний. Але у пам’яті нащадків він довго жив тільки як геніальний поет. Шевченко – поет заслонив собою Шевченка -високоталановитого маляра, видатного рисувальника та дуже тонкого й високомайстерного гравера. Як уже знаємо, художній хист прокинувся у Тараса Григоровича дуже рано – ще в дитинстві. Цей талант привів Шевченка до Академії художеств, рятував у найтяжчі хвилини життя од відчаю і розпуки. Мистецька спадщина Шевченка довгий час знаходилась у приватних колекціях і не була доступна широким колам. Люди, до яких потрапили роботи художника, часто не уявляли собі їхньої цінності. Недооцінка малярських творів Шевченка пояснюється ще й тим, що він писав не великі полотна (найбільше - «Катерина»), а твори малих розмірів. За життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як художника. Але зараз його творчість посідає особливе місце. Він став основоположником реалізму в українському образотворчому мистецтві.

    Для того щоб краще пізнати художню спадщину Кобзаря, бібліотека- філія №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  підготувала відеопрезентацію «Живописних справ майстер». 

Флешмоб до 207 річниці від д/н. Т. Г. Шевченка.

     Долучаємось до флешмобу присвяченому 207 річниці від д/н. Т. Г. Шевченка.  Читає Л. Іванчук.

Флешмоб до 207 річниці від д/н. Т. Г. Шевченка.

Долучаємось до флешмобу присвяченому 207 річниці від д/н. Т. Г. Шевченка. Читає Г. Кушнірчук.

Відеопрезентація «Дикі Ґорґани»

     Сьогодні Всесвітній  день дикої природи. Для популяризації частинки дикої природи у нас в Івано- Франківській області бібліотека- філія №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  підготувала відеопрезентацію «Дикі Ґорґани»

Карпати. Захмарні вершини, безкраї вітри полонин, стрімкі потоки-ріки і смерековий розмай. Усе це разом утворює предковічну і непорушну ідилію. Але так було не завжди… Карпати були іншими… Пройшли мільйоноліття, природа кардинально змінилась. Від  древніх екосистем не залишилось і сліду. Проте, ні. Дещо таки залишилось, і воно, варте уваги. Мало хто знає що для того аби побачити ліси, які вкривали первісні Карпати нам потрібно відправитись у мандрівку уже не в часі, а у просторі -  у самісіньке серце сучасних Карпат – Ґорґани. Заповідник «Ґорґани»  – це природний еталон, недоторканий діяльністю людини. Тут господарем виступає сама природа. Ніхто нічого не рубає, не підбирає, не зриває.

У Ґорґанах найбільш виразно проявився вплив останнього вюрмського льодовикового періоду. Це наклало певний відбиток на морфологічну структуру ландшафтів та характер рослинного покриву майже всіх висотних смуг. У високогір’ї збереглися сліди зледеніння з осередками арктоальпійської флори, а у лісовій зоні заповідника оберігається єдиний в Європі та у світі масив пралісу сосни кедрової європейської. Ліси, на долю яких випало кілька льодовикових епох вижили, знайшовши свій пристанок у Ґорґанах.