пʼятниця, 27 листопада 2015 р.

Книжкова виставка

        У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. 
        В четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій. У нашій бібліотеці книжкова виставка "І було пекло на землі..." нагадує про день вшанування цієї дати. Ми повинні пам'ятати про мільйони українців, які помирали у жахливих умовах голодною смертю на своїх чорноземах. І щоб наступні покоління пам'ятали, вивчали та усвідомлювали ці трагічні сторінки нашої історії.

середа, 25 листопада 2015 р.

Бесіда

     
      25 листопада в світі відзначають Міжнародний день боротьби проти насилля над жінками. В цей день наша бібліотека також провела бесіду " Ми різні, але ми рівні" з учнями 9-го класу, які прийшли до бібліотеки разом з учителем історії Чуйко М. М.
      Учні послухали розповідь про передумови відзначення цього дня. Дізналися що насильство властиве всім країнам і торкається жінок незалежно від раси, достатку та походження. Бібліотекарі поінформували підлітків які є види насильства та ознайомили із статистичними даними про насильство над жінками в Україні. Закликали їх не бути байдужими, не закривати очі на те, що відбувається навколо них, намагатися змінювати світ на краще і допомагати ближнім. І ще зачитали учням зворушливу розповідь жінки-жертви насилля " Я отримала сьогодні квіти". В знак пам'яті цого дня кожен  отримав надрукований "Заповіт матері Терези" про Життя.



Обмін інформацією

      24 листопада в бібліотеці пройшов день обміну інформацією по темі: "Лікуймося без ліків". Відвідувачам бібліотеки пропонувалось поділитися інформацією про те, як вони лікуються вдома. Які засоби використовують для лікування, що вони знають про народну медицину, чи використовують її у лікуванні.
       В читальному залі відбулося активне спілкування. Дехто з відвідувачів рятується від хвороб тільки народними методами, деякі поєднують народне та медикаментозне лікування. Ділилися своїми рецептами від різних недуг, переглядали журнали та книги про народну медицину.
      Всіх відвідувачів ми пригощали теплим запашним чаєм з лікарських трав та різними смаколиками, які подарувала нам матінка - природа.




вівторок, 17 листопада 2015 р.

Урок англійської в бібліотеці

      Сьогодні до нашої бібліотеки завітали учні 8- Б класу з учителем англійської мови Плитус А. Г., щоб провести підсумковий урок з англійської мови по темі: "Книги. Література, Бібліотека."
      Спочатку бібліотекарі провели екскурсію по бібліотеці, а потім розпочався урок. Діти на англійській мові висловлювали своє ставлення до літератури, розігрували діалог між письменниками, грали в гру "З'єднай письменника і країну." Учителька роздавала учням портрети письменників, а потім показувала по черзі намальовані прапори різних країн . Учні мали розповісти чий портрет у них в руках і підтвердити що це письменник тієї країни, прапор якої показувала вчителька. А також з переплутаних слів складали прислів'я про книги і вчили правила поводження з ними. Правила схожі на наші, але особливо нам сподобалось правило: Не робити книгам "собачі вушка" - це означає не загинати у книзі сторінки. Дуже цікаво провела урок Анна Генадіївна, навіть нам захотілось вивчати англійську.
      В кінці уроку учні переглянули відеоролики про нашу бібліотеку "Один день з життя бібліотеки" та "Тисменичанська бібліотека."








понеділок, 16 листопада 2015 р.

Святкування ювілейних дат

     
 
      "Хвала і пісня Тобі подячна, хай не втихає в наших устах" - під такою назвою в неділю,15 листопада, пройшло святкування 150 - ї річниці нашої церкви Святої Параскеви П'ятниці та 150 - річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького.
      До нашої церкви завітали запрошені священики з навколишніх сіл. Усі разом: діти, священики та парафіяни церкви урочисто зустріли єпископа Василя Івасюка, Правлячого Архієрея Коломийсько - Чернівецької єпархії УГКЦ. Єпископ разом із священиками відслужив Святу Літургію. Після Літургії о. Михайло, парох нашої церкви, запрсив Владику, священиків та усіх присутніх відвідати будівництво нової церкви, яка будується в селі.
      Після обіду, у фойє школи, відбулося освячення меморіальної дошки " Небесна сотня у вирій полетіла. І її слава житиме в віках". А в актовому залі пройшов урочистий концерт присвячений цим знаменним датам. Організували концертну програму вчителі - катехити Посічанська М. В. та Баланюк В. Д. До речі, вони отримали грамоти від УГКЦ Коломийсько - Чернівецької єпархії за визначний особистий вклад у духовно - моральне виховання та катехизацію дітей та молоді на благо парафії на славу Божу.  До присутніх на початку концерту з вітальним словом та благословенням  звернувся єпископ В. Івасюк. Вели концертну програму Мар'яна Гриджук і Віктор Ілів. У концерті взяли участь: церковний хор (керівник п. Василь Пленюк), молитовна група "Вервичка Ісуса і Марії"(керівник п. Іван Микицей), дитяча молитовна група 5-го класу "Ми діти твої, Ісусе" (керівник Ганна Пленюк), молитовна група "Матері в молитві" (керівник Мирослава Стефурак), члени молодіжної спільноти "Христового Воскресіння". В святі також взяли участь: школа, катехитична школа, музична школа, будинок культури, дитячий садочок, бібліотека. Зал прикрасила книжково - ілюстративна виставка "Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою і невтомною працею любіть Україну".
     Щирі слова вітання та подяки о. Михайло приймав від сільського голови Баланюка С. І., директора школи Луцюка В. В., директора музичної школи Лукач Л. Ю., завідуючої дитячого садка Глек М. М.
    Свято пройшло на одному диханні. Присутні в залі отримали духовне і моральне задоволення від пісень та поезії, які звучали зі сцени. Люди в піднесеному настрої покидали актовий зал школи та продовжували святкування у приїзджому " Луна - Парку", який розташувався на території школи. Молодь та діти веселились на різних атракціонах.
      Нехай життєва суєта не перешкоджає людям спілкуватися з живим Богом - це була суть усього дійства.












пʼятниця, 13 листопада 2015 р.

Виставка - відкриття

     
     
     Сьогодні в бібліотеці ми влаштували виставку- відкриття: З глибин духовності"  Виставка розповідає про історію стародавнього хреста, який не згорів при великій пожежі.
   Цю історію розповіла мені Фітковська - Хімей Євдокія Степанівна,  1933  року народження. А вона в свою чергу почула її від своєї свекрухи Фітковської Теодозії Юрківни, яка народилась 1901року.

    На території теперішньої школи був маєток. Там жили Фітковський Юрко з дружиною Параскою, сини Михайло, Іван, Василь, Дмитро, Микола, Федір  і донька Теодозія.   На території маєтку було 5 будівель. На той час була дуже велика хата, велика стайня на худобу, стайня на свині, стодола і окремо побудована комора на зерно (колись називалася "шпіхльир). На господарстві були корови, коні, свині, багато курей і качок. То були заможні газди. В подвір'ї біля  дороги стояв дерев'яний хрест, а на ньому статуя розп'ятого Ісуса Христа, справа і зліва на хресті були скульптури ангеликів. По обидва боки хреста росли два великі ясени.
      Коли Теодозія мала 13 - 14 років, тоді йшла перша світова війна. Наше село, як і вся Західна Україна, було під Австро - Угорщиною, яка воювала з Росією. Багато  чоловіків забрали на війну і воювали вони на боці Австрійської армії. Фронт  проходив якраз через село. Австрійці відступали в гори, а москалі їх доганяли. Великий бій тоді відбувся в горах. І великі втрати понесла російська армія, бо як тікали москалі назад, то один солдат міг вести по 3-4 коні.
      Одного дня газда Юрко стояв на воротах , а москаль гонив коні. Юрко запитався що то сталось. Він відповів, що хитрий австріяк заманив їх під гору , а сам з гори їх постріляв. Чи то зі злості, чи з якої причини невідомо, але москаль зліз з коня, зайшов на подвір'я і витягнув сніпок з стайні. А такими сніпками з соломи були накриті усі споруди. Юрко зрозумів що він хоче зробити, просив аби не палив, що він йому дасть грошей. Але москаль нічого не слухав і до газди більше нічого не говорив, лишень запалив сніпок і цим сніпком підпалив всі будівлі. Повернувся на дорогу, сів на коня і поїхав. Все горіло, гупоніло. Кинулися рятувати худобу, коней. Їх врятували, правда вони вже були трохи обпечені. З хати Юрко встиг викинути через заднє вікно повну зільницю (така бочка,в якій попелом відбілювали одяг) випраного одягу і свої гроші. А гроші Теодозії згоріли (вона їх заробляла пранням одягу для вояків). З якої причини не знати, але вогонь ніхто не гасив. Чи не було кому, (одні на полі, а другі на війні), чи від соломи був сильний вогонь і неможливо було його загасити. Цілий тиждень тліло згарище. Згоріло все: будівлі, дерева, ясени, що стояли по обидва боки хреста. Один хрест стояв цілий, неушкоджений, навіть не почорнів. Від пожежі навіть погоріли верби , які росли з двох боків Бурмищевої вулиці (теперішня Козацька). Вона знаходилась з протилежного боку дороги. Люди дуже дивувались з такого дива. А газда сказав,що раз це місце таке святе, то поставить біля хреста ще й капличку.
       На де-який час вони пішли жити до сина Івана , який на той час був жонатий і був на війні. Потім держава виділила їм якусь частину дерева і вони збудували на цьому згарищі другу хату. Збудував Юрко і капличку біля хреста. Діти поодружувались і порозходились. А Михась оженився і привів в дім невістку.   З часом газдиня померла. Газда ще трохи пожив коло Михайла, а потім  пішов жити спочатку до дочки, а пізніше до сина Івана. Жив у Івана аж до смерті і залишилось синові у спадок від тата 10 моргів поля.  Михайло був добрий газда і він дуже розбудувався. Але прийшли до влади москалі, почали створювати колгоспи, газдів вивозити в Сибір, а майно конфіскувати. Вивезли і Михася з сім»єю, а маєток забрали під потреби колгоспу. З хати зробили з одного боку колгоспну контору, а з другого боку жив голова колгоспу Бабін з сім'єю. Маєтки були напевно великі, бо навіть з деяких будівель зробили гаражі для колгоспних машин.
       Хрести, каплиці почали знищувати. Цей хрест викинули у рів. Теодозія побачила це, найняла коні і перевезла його до дому свого чоловіка. Закопали хрест на подвір'ї. Капличку хтось  перевіз і встановив на території церкви, з того боку, де вхідні двері для чоловіків. З часом почали валити хрести і на подвір'ях. Теодозія відвезла і поставила хрест біля церкви.
      Пройшли роки. Довго стояла каплиця і хрест біля церкви. Приблизно у 1993 році перекривали і оббивали церкву оцинкованою бляхою. Упорядковували територію навколо церкви. Хрест знизу прогнив. Капличка знищилася. Постало питання що з ними робити. Тоді церковний уряд вирішив все це відновити і перенести на територію цвинтаря. Капличку вимурували другу, але що можливо було зберегти з старої, то зберегли. Старий хрест вже не витримував статуї Ісуса Хреста, яка була на ньому, то вирішили зробили новий хрест і статую перенести на нього. Так само його вбрали, лише на тім старім хресті з двох боків стояли ангелики, а на новім їх нема (напевно були сильно знищені). Старий хрест, якому більше ста років, закопали біля нового, і по сьогодні ці хрести стоять біля каплички.