Карпати. Захмарні вершини, безкраї вітри полонин, стрімкі потоки-ріки і смерековий розмай. Усе це разом утворює предковічну і непорушну ідилію. Але так було не завжди… Карпати були іншими… Пройшли мільйоноліття, природа кардинально змінилась. Від древніх екосистем не залишилось і сліду. Проте, ні. Дещо таки залишилось, і воно, варте уваги. Мало хто знає що для того аби побачити ліси, які вкривали первісні Карпати нам потрібно відправитись у мандрівку уже не в часі, а у просторі - у самісіньке серце сучасних Карпат – Ґорґани. Заповідник «Ґорґани» – це природний еталон, недоторканий діяльністю людини. Тут господарем виступає сама природа. Ніхто нічого не рубає, не підбирає, не зриває.
У Ґорґанах найбільш виразно проявився
вплив останнього вюрмського льодовикового періоду. Це наклало певний відбиток
на морфологічну структуру ландшафтів та характер рослинного покриву майже всіх
висотних смуг. У високогір’ї збереглися сліди зледеніння з осередками
арктоальпійської флори, а у лісовій зоні заповідника оберігається єдиний в
Європі та у світі масив пралісу сосни кедрової європейської. Ліси, на
долю яких випало кілька льодовикових епох вижили, знайшовши свій пристанок у
Ґорґанах.
Немає коментарів:
Дописати коментар