До всесвітнього дня поезії в бібліотеці- філії №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся літературний відео – дворик з поетесою С. Ткачук «…бо я граю на струнах слова».
Тисменичанська сільська бібліотека-філія - інформаційний, культурно-просвітницький осередок громади села
понеділок, 22 березня 2021 р.
пʼятниця, 19 березня 2021 р.
четвер, 18 березня 2021 р.
Еко – гра «Мандруємо з Капітошкою».
Вода – це справжнє диво. Без смаку, кольору, запаху, але яка насолода від неї… Це живильне джерело енергії дає нам нескінченно просте щастя.
До Всесвітнього дня води бібліотека- філія №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготувала відеопрезентацію еко – гри «Мандруємо з Капітошкою». Захід мав відбутися з дітьми клубу за інтересом «Джерельце». На жаль життя вносить свої корективи - вірус, червона зона… Надіємось, що і з відеопрезентації діти зможуть взяти якусь цікаву інформацію про воду, землю, людину. А свої знання можуть перевірити відповідаючи на запитання вікторин, ігор, шифрограм. Маємо надію, що ситуація покращиться і ми зможем зустрітися в звичному режимі. Отоді поспілкуємось і пограємось в своє задоволення. А поки що… бажаєм успіхів у розгадуванні, відгадуванні та вгадуванні.
понеділок, 8 березня 2021 р.
Відеопрезентація «Живописних справ майстер».
Шевченко – геній багатогранний. Але у пам’яті нащадків він довго жив тільки як геніальний поет. Шевченко – поет заслонив собою Шевченка -високоталановитого маляра, видатного рисувальника та дуже тонкого й високомайстерного гравера. Як уже знаємо, художній хист прокинувся у Тараса Григоровича дуже рано – ще в дитинстві. Цей талант привів Шевченка до Академії художеств, рятував у найтяжчі хвилини життя од відчаю і розпуки. Мистецька спадщина Шевченка довгий час знаходилась у приватних колекціях і не була доступна широким колам. Люди, до яких потрапили роботи художника, часто не уявляли собі їхньої цінності. Недооцінка малярських творів Шевченка пояснюється ще й тим, що він писав не великі полотна (найбільше - «Катерина»), а твори малих розмірів. За життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як художника. Але зараз його творчість посідає особливе місце. Він став основоположником реалізму в українському образотворчому мистецтві.
субота, 6 березня 2021 р.
Флешмоб до 207 річниці від д/н. Т. Г. Шевченка.
Долучаємось до флешмобу присвяченому 207 річниці від д/н. Т. Г. Шевченка. Читає Л. Іванчук.
Флешмоб до 207 річниці від д/н. Т. Г. Шевченка.
Долучаємось до флешмобу присвяченому 207 річниці від д/н. Т. Г. Шевченка. Читає Г. Кушнірчук.
середа, 3 березня 2021 р.
Відеопрезентація «Дикі Ґорґани»
Карпати. Захмарні вершини, безкраї вітри полонин, стрімкі потоки-ріки і смерековий розмай. Усе це разом утворює предковічну і непорушну ідилію. Але так було не завжди… Карпати були іншими… Пройшли мільйоноліття, природа кардинально змінилась. Від древніх екосистем не залишилось і сліду. Проте, ні. Дещо таки залишилось, і воно, варте уваги. Мало хто знає що для того аби побачити ліси, які вкривали первісні Карпати нам потрібно відправитись у мандрівку уже не в часі, а у просторі - у самісіньке серце сучасних Карпат – Ґорґани. Заповідник «Ґорґани» – це природний еталон, недоторканий діяльністю людини. Тут господарем виступає сама природа. Ніхто нічого не рубає, не підбирає, не зриває.
У Ґорґанах найбільш виразно проявився
вплив останнього вюрмського льодовикового періоду. Це наклало певний відбиток
на морфологічну структуру ландшафтів та характер рослинного покриву майже всіх
висотних смуг. У високогір’ї збереглися сліди зледеніння з осередками
арктоальпійської флори, а у лісовій зоні заповідника оберігається єдиний в
Європі та у світі масив пралісу сосни кедрової європейської. Ліси, на
долю яких випало кілька льодовикових епох вижили, знайшовши свій пристанок у
Ґорґанах.