Зустріч - презентація

Цінності – це досвід людства , який зберігається в Церкві, релігії, науці, мистецтві, культурі, але головне – в людях…

                                                         Блаженніший Любомир Гузар.

4 червня 2018 року в нашому селі Тисменичани відбулася  знаменна подія - зустріч парафіян з Марією Рипан, племінницею та похресницею Любомира Гузара. 

Пані Марія, завдяки бабці Ростиславі і вуйкові Любкові (Любомиру Гузару), які радо ділилися родинною історією, отримала натхнення дальше досліджувати різні гілки їхньої родини. Це дослідження і привело її до нашого села. Саме вона є тією живою гілкою родовідного дерева священиків Білинкевичів, які служили в Тисменичанському храмі з 1734 - по 1882 роки: Іван Билинкевич  - 1734, Ігнатій Билинкевич – 1785, Теодор Билинкевич – 1809, Юстин Билинкевич   - 1836, Сильвестр Билинкевич - 1838, Йосип Билинкевич   -   1878. Перший раз, збираючи матеріали, вона відвідала наше село у 2015 році. А вже цього року приїхала щоб побувати в церкі, відвідати могилу Сильвестра Билинкевича, бо він похований на місцевому цвинтарі. Є вірогідність, що тут поховані ще Билинкевичі, але ці припущення потребують ще досліджень. Марія Рипан презентувала свою дослідницьку роботу. Для жителів села підготувала презентацію « З роду в рід» - Шана Тисменичанам. Вона захоплююче розповідала про землю, звідки вийшла династія

Отців Билинкевичів. Поділилася своїми теплими спогадами про  Блаженнішого Вуйка Любка – (це звернення панувало в родинному колі). Пані Марія привезла з собою копії рукописів одного із священиків Билинкевичів. Якусь частину рукописів вона розшифрувала, а якась частина залишилась не розшифрована. Вона була б рада, якби хтось допоміг у розшифруванні залишених документів. Ці рукописи п. Марія подарувала о. Михайлу Цюрпіті, пароху села Тисменичани а також книги, диски, флешку з презентацією. Наша церква імені Святої Параскеви П’ятниці поповнилась новими документами, за що ми щиро вдячні Марії Рипан. П. Марія зацікавила парафіян своєю розповіддю і тому вони з задоволенням  придбали привезену літературу: книгу Любомира Гузара « Думки у спадок», В. Чистух «Завалівське коріння Блаженнішого В. Гузара», «Блаженніший Вуйко Любко» - це зібрані спогади про Л. Гузара, авторами яких є люди різного віку, професій, національностей і віросповідань.

В свою чергу жителі села подякували п. Марії за чудові хвилини мандрівки в історичне минуле, і зокрема нашої церкви та подарували книгу місцевого письменника, громадського діяча Михайла Костюка « Моє село - Тисменичани», де є згадка про священиче служіння Билинкевичів у нашому храмі.

На зустріч приїхали нащадки роду Билинкевичів із села Заріччя п. Павлина і  з села Камінне племінник Павлини п. Іван з сім’єю. До цього часу вони були незнайомі. П. Павлина представила п. Марії фотографії, документи, які підтверджують іх причетність до роду Билинкевичів. Вони обмінялись телефонами для подальшого спілкування та досліджень родоводу.

Пізніше гості відвідали сільський цвинтар де о. Михайло відправив панахиду на могилах священиків  з родини Билинкевичів, які похоронені на сільському цвинтарі. А світлини зроблені бібліотекарем сільської бібліотеки залишать згадку односельчанам і п. Марії Рипан про незабутню зустріч.

Ця зустріч – є одним із камінчиків мозаїки в історії села , які ми збираємо і зберігаємо  для  майбутніх поколінь.

Екскурсія

С. Заздрість. Теребовлянський район. Тернопільська область. Саме сюди, у невелике село з дивною назвою і цікавою історією, 29 травня, організували екскурсію вчителі – катехити Баланюк В. Д. та Посічанська М. В., для учнів катехитичної школи. Тут знаходиться музейно-меморіальний комплекс «Рідна хата» Патріарха Йосифа Сліпого. Додавало духовного настрою нам те, що супроводжував нашу поїздку о. Юрій – священик нашої парафії..

    На подвір’ї ми побачили відреставровану родинну хату, яка сьогодні виглядає так, як у 1860—1870 рр., коли тут мешкала родина Сліпих. Тут все дихає старовиною, і ти ніби потрапляєш у минуле. Екскурсовод родинного гнізда, п. Галина, провела для нас екскурсію.

   У музейному комплексі є два зали з експонатами. З великим захопленням та цікавістю ми розглядали одяг Йосипа Сліпого, світлини, документи, книжки, побутові речі, старовинну шаблю, яка ймовірно належала предкам Патріарха. Окрім музейних функцій комплекс призначений також для проведення наукових конференцій, духовних наук – реколекцій. Тут є також приміщення для проживання паломників. У будинку знаходиться і меморіяльна каплиця-церква. У ній о. Юрій відправив Святу Літургію. У дворі височіє пам’ятник -  погруддя Йосифа Сліпого. 

   З криниці, що стоїть на подвір’ї комплексу, колись пив воду Йосип Сліпий. І ми також гасили спрагу водою з цієї криниці. У цій тихій  місцині хочеться думати про щось прекрасне, величне. Тут здається душа дихає спокоєм і відпочиває. Ми раді що змогли відвідати село Заздрість, доторкнутись до живої історії і дізнатися більше про Патріарха Йосипа Сліпого.

   Повертаючись до дому ми ще відвідали Бучацький монастир та церкву отців Василіян Воздвиження Чесного Хреста Господнього а також історико-філософський ліцей імені св. Йосафата, який знаходиться у монастирі. Тут навчався О. Юрій. До церкви ми зайшли помолитись, а потім оглянули навчальні кімнати ліцею, житлову частину, та внутрішнє подвір’я. Прикупили на згадку брошур та сувенірів і відправилися на пікнік.

   

Відпочинок в лісі, серед сосен та модрин додав нам бадьорості та енергії. Засмажені ковбаски на вогні, а ще й на свіжому, пахучому повітрі, виявились дуже смачними.   Прекрасно провівши  час, збагатившись духовно, з патріотичним настроєм, ми повернулись до  дому.