Година доброти

   28 вересня 2018 р. виповнюється 100 років від дня народження Василя Сухомлинського. В історії вітчизняної та світової педагогіки він цілком заслужено займає визначне місце як видатний педагог XX ст., гуманіст, мислитель та дитячий письменник. Василь Сухомлинський створив власну самобутню, оригінальну систему навчання та виховання дітей. Величезна спадщина вченого з плином часу привертає все більше уваги.

   З нагоди ювілею видатного українського педагога  і письменника в Тисменичанській бібліотеці для учнів 3-х  класів Тисменичансько ЗОШ І-ІІІ ст.(вчителі Стефурак М. М. та Ковальчук Г. В.) проведено годину доброти «Людина починається з добра». Бібліотекарі розповідали учням про життя та творчу спадщину Василя Сухомлинського, а також презентували тематичну виставку «Вчитель. Мрійник. Працелюб». Діти слухали повчальні казки В. Сухомлинського та брали участь обговоренні. Казку «Сьома дочка» учні розіграли в дійових особах. З цікавістю діти спостерігали за практичною роботою «Запалена свічка». Свічку ми порівнювали з людиною. Запалена свічка – це як добра людина, від якоі ми відчуваємо тепло, допомогу. Свічка накрита ковпаком – людина, яка не зігріває, не приносить добра іншим. На кінець ми пограли у гру «Якщо ти добра людина, то повинен…» Якщо людина повинна робити те, що ми називали, то діти плескали в долоні, а якщо ні, то долоні залишались непорушні.

    В.О. Сухомлинський заповідав поспішати робити добро, щоб  тепло наших сердець зігрівало усіх добрими вчинками. Ми побажали дітям бути гідними його заповідям і світ для них стане світліший, добріший, миліший.

День знань

    1 вересня. В Україні цей день не просто початок осені. Для мільйонів школярів, студентів, їхніх батьків, а також для вчителів і викладачів це - День знань. З цього дня починається  навчальний рік у всіх навчальних закладах країни.

  «Ми для Європи – Європа для нас» — під такою назвою пройшов перший урок у Тисмнеичанській ЗОШ   I – III ступенів. Нас запросила  відвідати перший урок вчитель   4 – А класу Посічанська М. В. Урок був присвячений нашій неньці - Україні, її спадщині, її культурним і духовним скарбам. Розпочався урок з цікавої розповіді вчительки про Україну, про те чим ми можемо пишатися. У формі гри діти пригадали, що вони можуть робити у школі, класі. З допомогою м’яча, у формі глобуса, Марія Василівна провела веселу вікторину про рідну Україну.

     Про малу батьківщину – рідне село Тисменичани, розповіла зав. бібліотекою Кушнірчук Г. Д. Про походження та першу згадку, природні ресурси та екологічний стан, пам’ятки архітектури, про відомих людей села, якими можна пишатися та воїнів – односельчан, які воювали на Сході України, забезпечуючи нам мирне життя. А також про те, що ми повинні робити, щоб наше село процвітало і було красивим.

     Діти підготували короткі розповіді про сім чудес України і виготовили плакат, на якому прикріпили фотографії з їхніми зображеннями. А також розучили і заспівали пісню про Тисменичани на слова і музику самобутнього композитора Кушнірчука Миколи. Пізнавальним, цікавим і веселим виявився перший урок. 

 

Зустріч - презентація

Цінності – це досвід людства , який зберігається в Церкві, релігії, науці, мистецтві, культурі, але головне – в людях…

                                                         Блаженніший Любомир Гузар.

4 червня 2018 року в нашому селі Тисменичани відбулася  знаменна подія - зустріч парафіян з Марією Рипан, племінницею та похресницею Любомира Гузара. 

Пані Марія, завдяки бабці Ростиславі і вуйкові Любкові (Любомиру Гузару), які радо ділилися родинною історією, отримала натхнення дальше досліджувати різні гілки їхньої родини. Це дослідження і привело її до нашого села. Саме вона є тією живою гілкою родовідного дерева священиків Білинкевичів, які служили в Тисменичанському храмі з 1734 - по 1882 роки: Іван Билинкевич  - 1734, Ігнатій Билинкевич – 1785, Теодор Билинкевич – 1809, Юстин Билинкевич   - 1836, Сильвестр Билинкевич - 1838, Йосип Билинкевич   -   1878. Перший раз, збираючи матеріали, вона відвідала наше село у 2015 році. А вже цього року приїхала щоб побувати в церкі, відвідати могилу Сильвестра Билинкевича, бо він похований на місцевому цвинтарі. Є вірогідність, що тут поховані ще Билинкевичі, але ці припущення потребують ще досліджень. Марія Рипан презентувала свою дослідницьку роботу. Для жителів села підготувала презентацію « З роду в рід» - Шана Тисменичанам. Вона захоплююче розповідала про землю, звідки вийшла династія

Отців Билинкевичів. Поділилася своїми теплими спогадами про  Блаженнішого Вуйка Любка – (це звернення панувало в родинному колі). Пані Марія привезла з собою копії рукописів одного із священиків Билинкевичів. Якусь частину рукописів вона розшифрувала, а якась частина залишилась не розшифрована. Вона була б рада, якби хтось допоміг у розшифруванні залишених документів. Ці рукописи п. Марія подарувала о. Михайлу Цюрпіті, пароху села Тисменичани а також книги, диски, флешку з презентацією. Наша церква імені Святої Параскеви П’ятниці поповнилась новими документами, за що ми щиро вдячні Марії Рипан. П. Марія зацікавила парафіян своєю розповіддю і тому вони з задоволенням  придбали привезену літературу: книгу Любомира Гузара « Думки у спадок», В. Чистух «Завалівське коріння Блаженнішого В. Гузара», «Блаженніший Вуйко Любко» - це зібрані спогади про Л. Гузара, авторами яких є люди різного віку, професій, національностей і віросповідань.

В свою чергу жителі села подякували п. Марії за чудові хвилини мандрівки в історичне минуле, і зокрема нашої церкви та подарували книгу місцевого письменника, громадського діяча Михайла Костюка « Моє село - Тисменичани», де є згадка про священиче служіння Билинкевичів у нашому храмі.

На зустріч приїхали нащадки роду Билинкевичів із села Заріччя п. Павлина і  з села Камінне племінник Павлини п. Іван з сім’єю. До цього часу вони були незнайомі. П. Павлина представила п. Марії фотографії, документи, які підтверджують іх причетність до роду Билинкевичів. Вони обмінялись телефонами для подальшого спілкування та досліджень родоводу.

Пізніше гості відвідали сільський цвинтар де о. Михайло відправив панахиду на могилах священиків  з родини Билинкевичів, які похоронені на сільському цвинтарі. А світлини зроблені бібліотекарем сільської бібліотеки залишать згадку односельчанам і п. Марії Рипан про незабутню зустріч.

Ця зустріч – є одним із камінчиків мозаїки в історії села , які ми збираємо і зберігаємо  для  майбутніх поколінь.